— Хто ти є, дівчино?
— Українка!
— А із роду?
— Козаків! Патріотів-українців!
— Споконвік?
— З усіх віків!
— Де живеш? Де рідна сторона?
— У краї, що зветься Україна!
— А чия то є земля?
— То моя єдина Батьківщина!
— Чи чудовим є той край?
— Так, я кращого не знаю!
— Чи була за нього боротьба?
— Так, його ми й зараз захищаєм!
— Значить любиш ти її?!
— Безмірно!
— Хто для неї ти?
— Дитя!
— А вона тобі?
— То ненька рідна,
Що дарує віру, радість і життя!
— Чи готова ти повік із нею бути?
— Я для неї і навчаюсь й живу!
— Що для неї ладна ти зробити?
— Вести з ворогами боротьбу!
20.03.2018
Світлана Пазиченко ©
#вірші #С_Пазиченко
за мотивами відомого польського твору
P/S
А чому б і ні!?
«Катехізис польської дитини» (пол. Katechizm polskiego dziecka) — патріотичний вірш польського поета Владислава Белзи. Написаний у 1900 році у Львові та вперше опублікований в 1901 році в однойменній збірці.
Так, ідея взята звідти.
Так, два роки тому я вже написала вірш за мотивами цього твору, але дізналась що є так звана дівоча версія, яку ось і представляю вашій увазі.
Так, я вже була "звинувачена" у так званому "плагіаті", але коли я випускала і першу версію, то вказувала, що це за мотивами одного твору.
Повторюсь іще раз! А чому б ні!? Чому У Львові може бути написаним твір про маленького поляка патіота, а в Києві через 100 з лишнім років не може бути написано твору про маленького українського патріота.
Я взяла лише ідею і форму діалогу, зміст же відрізняється.
Так, може мій варіант не настільки гарний і досконалий,
Я не іменитий письменник і мені ще є над чим працювати, Але чому б ні?!
Створити своє? А чим це не своє?
Ніхто ж до першого рядка гімну наших обох держав питань не має!?
Перегляньте мої вірші! Намагаюсь писати якомога більше на патріотичну тематику, - і в мене їх багато, а це лише один із. Але певно нам ще хочеться шукати ворогів там, де їх нема і не помічати їх там, де вони є.